вівторок, 31 жовтня 2017 р.

Використання спадщини В.О.Сухомлинського на уроках біології та хімії

ВИКОРИСТАННЯ СПАДЩИНИ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ БОЛОГЇ ТА ХІМІЇ
Природа – величезної ваги виховний фактор,
 що накладає свій відбиток
на весь характер педагогічного процесу
 В.О. Сухомлинський
Творча спадщина В.О. Сухомлинського переконує нас у різноманітності педагогічних підходів до формування особистості учня. Нині, у період активних пошуків ефективних методів виховання гуманістичних цінностей, практична діяльність Василя Олександровича є надійним помічником у вирішенні цих важливих завдань.

Творчість Сухомлинського з кожним роком залучає все більше пильної уваги світової наукової і педагогічної громадськості, як у нашій країні, так і за кордоном. І це не випадково. Розроблена ним педагогічна система не тільки збагатила педагогічну науку новаторськими ідеями і положеннями, внесла вклад як у теорію, так і в практику утворення і виховання, але і склала значний, революційний етап у розвитку вітчизняної педагогічної думки. Наш педагогічний колектив фылыъ Дружелюбывський НВК КЗ «Добровеличкывське НВО», вивчаючи педагогічний досвід Василя Олександровича, продовжує активно використовувати авторські методи поєднуючи їх з сучасними засобами навчання на своїх уроках.
Працюючи над удосконаленням навчально-виховного процесу, поліпшенням розумового, здоров’я-зберігаючого, екологічного виховання школярів я, як вчитель природничих  дисциплін використовую спадщину видатного вченого - гуманіста, природолюба, його багатий досвід практичної діяльності.
Урок біології – мов непізнаний простір, де реалізується творчість вчителя і учня. В цьому просторі відбувається формування  як особистості вчителя так і особистості школяра, де постійне прагнення до самовдосконалення веде до розвитку цікавої та успішної людини, яка здатна не тільки самореалізуватися, а й інших заражати позитивними думками та бачити радісні моменти неповторних хвилин прекрасного життя.
Вивчення хімії як навчального предмета припадає на віковий період, який є сенситивним для становлення ціннісних орієнтацій особистості, має найбільші дидактичні можливості для формування валеологічної компетентності учнів, що є одним із найважливіших аспектів здорового способу життя. В основі всіх виявів життєдіяльності лежать хімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, тому хімічні знання мають стати теоретичною базою, на основі якої формуються поняття про механізми і шляхи збереження та зміцнення здоров’я.
В.О. Сухомлинський наголошував, що виняткового значення слід надавати дослідницькому характеру розумової праці: спостерігаючи, думаючи, вивчаючи, зіставляючи, діти знаходять істину або ж бачать, що для відкриття істини потрібні нові спостереження, потрібне читання, експериментування.
Пам’ятаючи думку В.О. Сухомлинського про те, що дитина живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості, і якщо забрати все це від неї, то вона стане засушеною квіткою., я використовую елементи гри, казки.
Так, наприклад, на уроці з теми: «Рух речовин по рослині» (6 клас) пояснення частини нового матеріалу можна дати у вигляді «Казки про краплинку, яка хотіла напоїти дерево».
Під час розповіді бажано використовувати магнітні аплікації (хмаринки, краплі, складові рослини) для демонстрації кругообігу води в природі.
 «...Жили-були краплинки в дощовій хмарі. Одній хотілося помандрувати подовше — від інших сестер-дощинок вона чула, що на землі з ними траплялися неймовірні пригоди. Друга любила все красиве, і вона зовсім не збиралася на землю: вона мріяла разом з іншими краплинками стати веселкою. А третя? Третя мовчала і думала тільки про те, щоб напоїти дерева і трави…» Завдяки якому процесу Краплинка повернулася до своєї хмаринки?
Щоб домогтися глибоких і міцних знань учнів, з хімії та біології намагаюся максимально зблизити шкільний курс цих дисциплін з життям і надати їм практичну спрямованість. Широко застосовую активні форми навчання, які сприяють розвитку в учнів навичок самостійної роботи. Використовую на уроках творчі завдання, створює проблемні ситуації.
Дослідницьку  технологію.
Наприклад, визначте кількість кисню у класній кімнаті, за допомогою свічки та банки. Чим довше буде горіти свічка тим більше в класі кисню. Відповідно дітям потрібно зробити висновки та рекомендації щодо підвищення вмісту кисню.
Щоб залучити дітей до активної співпраці, зацікавити їх, намагаюся впроваджувати в систему роботи нетрадиційні типи уроків. Серед них уроки- дослідження, уроки-змагання, конференції, семінари, уроки-мандрівки тощо. Виконуючи творчі домашні завдання, учні готують цікаві доповіді, повідомлення, складають кросворди, тестові завдання.
              Метод гіпотез або “Що буде, якщо…”
    Видобування корисних копалин призводить до появи величезних незаповнених печер у товщі поверхневого шару Землі. Які наслідки цього явища можна спрогнозувати? Запропонуйте способи використання внутрішньоземельних просторів людьми.
Використання винахідницьких задач.
Наприклад. Задача . (Біологічна).
За один раз хатня муха відкладає до 160 яєць, і це відбувається щомісяця. Розвиток мухи від яйця до дорослої комахи триває 1 місяць. Яким буде потомство мухи восени, якщо теплий період триватиме 6 місяців? При обчисленнях врахуйте, що самок буде 50% від усього потомства. Що було б якби все потомство мухи виживало?
В.О.Сухомлинський формував цілісне ставлення до природи, виховував почуття відповідальність за стан довкілля. Підтвердженням цього є такі висловлювання педагога: „Ми вважали дуже важливим виховним завданням те, що наші вихованці, бачили свою єдність з природою, переживали турботу і тривогу про збереження і примноження природних багатств. … Думка про те, що ми діти природи, повинні бути дбайливими і вдячними, особливо виразна і хвилююча тоді, коли діти бачать плоди землі, замислюються, як треба оберігати джерело, з якого п’ємо”
Як учитель біології та хімії, я в основою екологічного виховання вважаю методи, які активізують самостійну пізнавальну діяльність учнів. Провідну роль відводжу активним методам навчання: дискусіям, рольовим іграм, дослідній роботі, екскурсіям. Усі ці методи дають школярам багаж знань, які вони отримали в результаті особистого досвіду.
В школі створений екологічний гурток «Росточок», члени  якого і є основними організаторами всіх заходів пов’язаних з екологічним вихованням. Важливе місце у екологічному вихованні мають різні виховні заходи. Це й різноманітні вечори, природоохоронні акції, екологічні стежини,лінійки, виставки, дискусії. Наші діти беруть участь і різноманітних шкільних та районних конкурсах, зльотах. Крім цього займаються озелененням території школи, класних кімнат та свого села. Доглядають та окультурюють джерела.
Тож саме життя весь час підштовхує вчителя до пошуку, до творчості. Доводиться переосмислювати все пізнане, доповнювати власні напрацювання, збагачуватись досвідом  не лише колег, але  й педагогічною спадщиною В.О. Сухомлинського.
Використана література
1.  Бондар Л. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. – № 9. – С. 12-20.
2. Василенко Г. Екологічна освіта та виховання.// Початкова школа.-2007.-№6.- С.6-8.
3. Кічук Н. Творча особистість учителя у педагогічній спадщині В. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка: Педагогіка. / Н. Кічук. – 2002. – №5. – С. 10-11.

4.Олексик Н. Педагогіка гуманізму в творчості В.О. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка: Педагогіка. / Н. Олексик. – 2002. – №5. – С. 197-201. 

Немає коментарів:

Дописати коментар